Ігор Палиця та барабашка

ИзображениеУ новорічну ніч трапляються дива. У ніч проти виборів дива множаться в геометричній прогресії. Наприклад, якийсь негідник проповзе до Верховної Ради. Але й у будні трапляються дива. Наприклад, якийсь барабашка візьме та й… Але про це трохи згодом. 

В інтернеті з’явився цікавий документ, який розповідає, що кандидат у нардепи Ігор Палиця був поза межами України з 17 червня до 8 липня цього року.

Скажемо відверто: мали підозри, що це провокація штабістів Палиці й документ несправжній. Адже не може уявний опонент подарувати козир «вискочкам, після яких – хоч трава не рости». Але коли зіставили ці дані з іншими фактами, виявилося, що недалекоглядність штабістів Палиці не має меж. Зокрема, у Держприкордонслужбі нам фактично підтвердили існування такого листа з такими реквізитами.

«Депутатський» чартер

Отож, згідно з листом Державної прикордонної служби України, громадянин України Палиця Ігор Петрович залишив Україну 17 червня 2012 року, а повернувся тільки 8 липня. Причому не просто виїхав, а вилетів зі Львова й через 20 днів прилетів в аеропорт «Бельбек» біля Севастополя.

Достеменно невідомо, чи вилітав Ігор Палиця з України чартерним рейсом, але повернувся до Севастополя таки чартером. Адже за даними «Вікіпедії», 2012 року рейсові перельоти у Бельбеку не здійснювалися. Небачена розкіш для людини, яка, за даними декларації, поданої до ЦВК, заробила у 2011-му лише 231 тисячу гривень заробітної плати (поміж них – 35 тисяч гривень матеріальної допомоги) й інших заощаджень не мала.

Привіт Путіну від Бєні?

То навіщо було громадянинові України Ігорю Палиці, який позиціонує себе лучанином, зареєстрований у місті Яремчі, а більшу частину свого часу проводить у Швейцарії, чартерним рейсом прилітати 8 липня до Криму? Можливо, як близький соратник олігарха Ігоря Коломойського він передавав «привіт» Вікторові Януковичу, який тоді відпочивав на дачі у Форосі та 9 липня святкував свій день народження? Цікаво, що, за інформацією «Комсомольської правди в Україні», цього дня аеропорт «Бельбек», що під Севастополем, прийняв понад 70 літаків із високопоставленими гостями.

Нам усе-таки вдалося запитати про це самого Ігоря Палицю, і він запевнив, що «не вітав цього року з днем народження Президента України. …І минулого року теж, і позаминулого теж». На уточнювальне запитання, що ж тоді він робив 9 липня у Криму, депутат відповів так: «А я маю казати, що і де я роблю? Я не дарував, не заїжджав і жодного разу не бачив Президента України в цій його каденції, крім його приходу у Верховну Раду». За 30 секунд, які знадобилися Палиці, щоб дати коментар, його обличчя вкрилося потом.

Зауважимо, що Ігор Петрович не заперечив, що був 9 липня в Криму. Але якщо він заперечує свої відвідини президента, тоді маємо іншу версію: Ігор Палиця їздив у гості до депутата-регіонала Вадима Колесніченка, який балотується по мажоритарному округу саме в Севастополі. Про що розмовляли один із авторів скандального закону про регіональні мови та депутат, який за нього проголосував, і чи розмовляли взагалі – можна лише здогадуватися.

Ну і третє припущення: член групи з міжпарламентських зв’язків із Російською Федерацією Ігор Палиця був у ті дні в Криму, щоб зустрітися з президентом  Росії Володимиром Путіним або з кимось із його соратників. Адже 11 липня разом із Путіним прибула ціла делегація. Цікаво, що літак очільника Росії приземлився на тому самому летовищі «Бельбек».

Барабашка «у законі»

А тепер – найцікавіше. Штабісти Палиці виклали в мережу лист-відповідь Держприкордонслужби України, щоб продемонструвати, що в Україні його не було, коли голосувався мовний закон Ка-Ка. Однак вони не прорахували, що таким чином підставили свого патрона ще більше. Бо у цей відносно короткий період відсутності Палиці в Україні його картка дала понад 200 голосів «за». Вона активно підтримувала законопроекти, пропозиції та поправки президента Януковича, Кабміну та провладних депутатів. Натомість якщо і підтримувала поправки чи законопроекти опозиційних депутатів, то вкрай рідко. Така поведінка, синхронна із помахом руки Чечетова, навертає на думку, що картка Ігоря Палиці була не в секретаріаті фракції «Наша Україна – Народна самооборона», як він сам стверджував, а у кнопкодавів з Партії регіонів.

І тут ми зіштовхуємося з головним – подвійною мораллю цього народного депутата. Адже поки голосування його карткою не зачіпало особистих електоральних перспектив, він тихенько сидів у Швейцарії. Але щойно з’ясувалося, що він проголосував за мовний закон Ківалова – Колесніченка, чого публічно заприсягався не робити, відразу почалися гучні заяви та відкликання голосів. Чому тоді він не відкликає свій голос за ті понад 200 проголосованих питань, коли, відповідно до  документів, був за кордоном? Питання, звісно, риторичне…

Але постає й інше питання:  а як  бути зі славнозвісним законопроектом авторства Ігоря Палиці «Про обов’язкове володіння і використання державної мови»? Адже його, якщо вірити повідомленням у ЗМІ та на сайті Верховної Ради, він вніс на розгляд 4 липня. Тобто тоді, коли, якщо вірити повідомленню Держприкордонслужби, був ще за кордоном.

У наше розпорядження потрапила копія подання Ігоря Палиці до цього законопроекту. Її надав секретаріат Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради. На цьому документі є особистий підпис Ігоря Палиці.

Ситуація до болю нагадує ту, що склалася й під час голосування у другому читанні законопроекту Ківалова – Колесніченка: сам Палиця – за кордоном, а його картка  голосує. Так само й тут: підпис Палиці на поданні з’являється, коли сам обранець фізично перебуває поза межами України. Де логіка? Проте варто зауважити: у випадку із самим законопроектом Палиці ми не чуємо заяв про його відкликання. Через те, що, коли законопроект подавався, його автор був за кордоном.

То хто вкрав картку нардепа? Хто ставить замість Ігоря Палиці підписи? Фальшування документів – річ, яка тхне криміналом…

Кримінальний барабашка

Скажемо більше: наразі у парламенті є дві форми реєстрації –  електрона, коли депутат реєструється своєю карткою депутата в системі «Рада», і письмова, коли депутат ставить свій підпис у бюлетені реєстрації і показує депутатське посвідчення. До квітня цього року депутат Палиця вперто не хотів реєструватися письмово і здебільшого брав участь тільки в електронній реєстрації, що може свідчити про одне: його карткою активно користувалася провладна більшість за його фізичної відсутності у Раді. І лише після того, коли Центр політичного аналізу і виборчого консалтингу проаналізував роботу волинських законотворців, де діяльність Палиці виявилася на останньому місці, Ігор Петрович почав письмово реєструватися в сесійній залі.

А тепер –  увага! Згідно з даними про письмову реєстрацію депутата, які можна побачити на офіційному сайті Верховної Ради, Ігор Палиця був письмово зареєстрований на ранкових і вечірніх засіданнях 19, 20, 21 і 22 червня!!! Тобто тоді, коли фізично був поза межами України!

А це може означати лише дві речі: або підпис народного депутата хтось підробив, або народний депутат щонайменше двічі незаконно перетнув кордон України. За обидва злочини винуватцям світить кримінальна відповідальність.

За логікою тепер штаб Палиці заявлятиме, що депутат залишив свою руку в Україні, поки літав за кордон. А тим часом хтось незаконно його рукою скористався…

Андрій КАЛАХАН, Андрій ЛУЧИК,

“Хроніки Любарта” №36 (127) від 6 вересня 2012 року

Advertisements
Опубліковано у ВЛАДА, ДЕПУТАТИ, Uncategorized | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s